Вы вошли как Гость | Группа "Гости"Приветствую Вас Гость | RSS
Пятница, 29.03.2024, 12:15                                                                                                                                                                                                                                                Главная | Регестрация | Вход
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Наш опрос
Какой предмет Вам нравится изучать в нашей школе?
Всего ответов: 258
Форма входа
Золоті заповіді батькам

1. Ніколи не кажіть, що у вас не­має часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

2. Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

3. Ніколи не навчайте тому, в чому самі не обізнані.

4. Вчить дитину самостійно прий­мати рішення і відповідати за них.

5. Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді ди­тина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

6. Не соромтеся виявляти свою любов до ди­тини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

7. Ніколи не давайте дитині нега­тивних оцінкових суджень («ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.

8. Намагайтеся впливати на дитину прохан­ням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

9. Не ставтеся до дитини зневаж­ливо.

10. Будьте послідовними у своїх ви­могах.

11. Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою во­на була вчора і якою є сьогодні.

Факти, що можуть Вас здивувати...

1. Діти часто не розуміють, чому їх покарано
2. Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
3. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.
4. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
5. Діти мають право на позитивне ставлення до себе
6. Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Пам’ятка для батьків

1. Тільки разом зі школою можна досягти бажаних результатів у навчанні та вихованні дітей. Учитель —ваш перший союзник та друг вашої родини. Радьтесь із ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи вчителя висловлюйте у школі, на зборах. Не можна цього робити у присутності дітей.

2. Щоденно цікавтесь навчальними успіхами дитини. Радійте успіхам, не роздратовуйтесь через кожну невдачу, якої зазнали ваш син або донька.

3. Регулярно контролюйте виконання домашніх завдань та надавайте, якщо зможете, допомогу в їх виконанні. Допомога та контроль не повинні бути муштрою, нудним моралізуванням, яке знесилює дитину. Головне— збуджувати інтерес до навчання.

4. Перевіряючи домашні завдання, націлюйте дитину на те, щоб вона вміла доводити правильність виконаного завдання, наводити свої приклади.

5. Намагайтеся вислуховувати розповіді дитини (про себе, товаришів, школу) до кінця.

Як можна допомогти дитині добре поводитись?

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно

Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Дитячі поради до батьків

1. Не псуйте мене. Я чудово знаю, що не повинен одержувати все, про що прошу. Я просто перевіряю вас.

2. Не застосовуйте силу в стосунках зі мною. Інакше це навчить мене думати, що сила – це єдине, що має значення. З більшою готовністю я сприйму, якщо ви розумно керуватимете мною.

3. Не давайте обіцянок: може виявитися, що вам не вдасться їх дотриматися. Це підірве моє довір’я до вас.

4. Не піддавайтеся на мої провокації, коли я навмисне говорю і роблю речі, що засмучують вас. Інакше я знову намагатимуся здобути таку "перевагу”.

5. Не примушуйте мене відчувати себе меншим, ніж я є насправді. Я компенсую це тим, що поводитиму себе, як "пуп землі”.

6. Не робіть за мене те, що я можу зробити сам. Інакше я почуватимуся немовлям, вимагатиму, щоб мене обслуговували.

7. Не робіть мені зауважень у присутності інших людей. Я сприйму ці зауваження, якщо ви поговорите зі мною віч-на-віч.

8. Не звертайте занадто багато уваги на мої шкідливі звички. Зайва увага лише сприяє їх закріпленню.

9. Не намагайтеся обговорювати мою поведінку під час конфлікту. Я не маю нічого проти того, щоб обговорити її, але давайте зробимо це пізніше.

10. Не намагайтеся навчати мене тому, що я вже добре знаю.

11. Не примушуйте мене вважати, що мої помилки – злочин. Я повинен навчитися робити помилки, не вважаючи при цьому, що ні на що не здатний.

12. Не прискіпуйтесь і не бурчіть, бо інакше мені доведеться прикинутися глухим, щоб якось захиститись.

13. Не вимагайте від мене пояснень з приводу моєї поганої поведінки. я справді не знаю, чому зробив те чи інше.

14. Не випробовуйте занадто сильно і часто мою чесність. Мене легко злякати, а при цьому я починаю брехати.

15. Не оберігайте мене від наслідків моєї діяльності. Мені необхідно вчитися на власному досвіді.

16. Не уникайте прямих і чесних запитань.

17. Ніколи не стверджуйте, що ви довершені і негірші, інакше мені доведеться бути гідним недосяжного.

18. Ніколи не вважайте, що вибачитись переді мною – нижче вашої гідності.

19. Не турбуйтесь про те, що ми проводимо разом дуже мало часу. важливо те, як ми його проводимо.

20. Ставтесь до мене так, як ви ставитесь до своїх друзів. Тоді я теж буду вашим другом.

Звернення до батьків


Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Міністерство освіти і науки вкрай стурбовані станом, що склався з травмування і загибеллю дітей внаслідок нещасних випадків. Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного громадянина, особливо до батьків.

За статистикою, в нашій країні в мирний час внаслідок нещасних випадків щодня гине 3 дитини! Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека. Незабаром канікули. На жаль, вони не проходять без прикрих випадків(пожежі, утоплення) з вини дитини. Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки — першопричини сумних та трагічних наслідків.

Шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні із вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди — потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

Как учить стихи с ребенком?

Практические советы

Конечно, не для всех малышей заучивание стихотворений является проблемой. Для некоторых даже наоборот: они молниеносно запоминают то, что им особенно нравится. Так, в семьях, где близкие много и часто разговаривают с ребенком, читают, малыши уже в годик смешно цокая язычком, заканчивают строчки из стихотворения Барто «Я люблю свою лошадку». Но есть и такие детки, которым запоминать стихи сложно, для которых это просто каторжный труд. Почему? Чаще всего, потому что стихотворение он учит неправильно. Мы же хотим рассказать вам, как правильно учить с ребенком стихи, учитывая его психологические особенности, возраст, темперамент и даже литературные предпочтения.

Способ №1.

Чтобы малыш легко и хорошо запоминал рифму нужно обязательно знакомить его с «мелодией» стихотворения и начать стоит, как можно раньше. Кроха еще лежит в коляске, а вы уже декламируете ему ритмичные «Идет бычок качается», «Наша Таня громко плачет». Когда чадо подрастет, этот первый, заложенный в подсознании опыт, облегчит ему и сознательный подход к процессу заучивания. И помните, что наиболее благоприятным возрастом для заучивания стихотворений является 4-5 лет. Именно в этот возрастной отрезок начинает особенно быстро развиваться память малыша. И если до четырех лет мы не ставим перед ребенком задачи запомнить произведение, а просто «начитываем» их количество - что запомнит, то запомнит, то после четырех лет мы уже целенаправленно учим малыша запоминать текст наизусть. Причем учить нужно как можно больше - это самый лучший способ сформировать необходимый для обучения объем памяти.

Способ №2.

Для того чтобы стихотворение легко училось, оно должно по содержанию соответствовать возрасту и темпераменту ребенка. Не нужно заставлять четырехлетнюю кроху заучивать на потеху гостей отрывки из «Онегина». Лучше всего учить детскую классику Михалкова, Барто, Чуковского. Шалунам лучше предлагать для запоминания стихи ритмичные, веселые, деткам спокойным - размеренные, плавные. Конечно, в школе с их темпераментом никто считаться не будет, но пока мы только учимся учить стихи, лучше поступить именно так. Ребенку главное понять технику запоминания, а это легче делать на том материале, который «сердцу ближе». И еще - учить стихотворение нельзя просто так. Это обязательно должно быть подарком для кого-то: мамы, бабушки или, например, к приходу Деда Мороза. Только в семь-восемь лет мы потихоньку будем нацеливать ребенка на то, что знать стихи наизусть нужно и для себя.

Способ №3.

Заучивать стихотворение следует эмоционально и с выражением, - такова детская природа! В противном случае, оно будет лишено для ребенка смысла. Кстати, некоторые воспитатели в детских садах приучают детей к невыразительной манере чтения стихов. Ребятишек в группе много, и коллективное заучивание невольно превращается в монотонное «Та-та, та-та, та-та, та-та...» Это неправильно! Учить стихотворение лучше индивидуально, так что помните об этом и держите ситуацию под контролем. Малыш, не проникшийся красотой стихотворной литературной формы в детстве, став взрослым, вряд ли будет часто обращаться к поэзии.

Способ №4.

Прежде, чем начать заучивание, взрослый, который будет учить стихотворение с ребенком должен сам прочитать его с выражением. Еще лучше, если взрослый будет знать его наизусть. Затем следует обязательно найти в тексте незнакомые или непонятные малышу слова и объяснить их. Когда все слова будут разъяснены, стихотворение нужно прочитать еще раз, медленно, расставляя смысловые акценты. После повторного прочтения расскажите ребенку, кто написал такое замечательное произведение, о том, как и когда оно написано это стихотворение. Такой подход приучает маленького человека к культуре заучивания и облегчает восприятие поэзии. После покажите ребенку иллюстрации, которые нарисовал художник, вдохновленный красотой стихотворения, а пока чадо будет их рассматривать, прочтите стихотворение еще раз. Таким образом, у малыша формируется образ произведения. И только после такой предварительной работы приступайте непосредственно к заучиванию.

Способ №5.

Мы знаем, что одним из нас лучше запоминаются стихи на слух, другим обязательно нужно несколько раз прочитать их самим, третьим необходимо ходить по комнате в ритм стихотворения, а четвертым - напротив нужна абсолютная неподвижность. Эти особенности присущи не только взрослым, но и малышам. Существуют разные методы заучивания стихотворений, которые ориентируются на эти различия. Попробуйте поочереди каждый из них, и вы увидите, как вашему ребенку легче запоминать стихи. Заодно вы сможете сделать вывод о том, какой вид памяти у малыша является ведущим. Возможно, вы будете пользоваться несколькими методами или сочетать один с другим. Главное - результат: легкий и приносящий радость от общения с поэзией процесс заучивания стихотворений.

Способ №6.

И еще один общий совет для всех. Нарисуйте с ребенком каждое выученное стихотворение. Своеобразную собственную иллюстрацию к нему. Подпишите название и автора. Складывайте эти рисунки в отдельную папочку. Периодически доставайте, рассматривайте вместе с близкими, вспоминайте и читайте наизусть ранее выученные стихотворения. Это замечательный способ и поддерживать объем памяти и литературный поэтический багаж малыша.

Методы заучивания стихов

Визуальный

Этот метод часто путают с простым показом книжных иллюстраций. Однако это не одно и тоже. Иллюстрация нужна абсолютно всем детям, так как дошкольникам присуще наглядно-образное мышление. А картинный план, который появляется на глазах у ребенка одновременно с чтением стихотворения, особенно необходим тем, у кого ведущей является зрительная память.
Итак, после предварительной работы, о которой говорилось выше, после рассмотрения иллюстраций к стихотворению, вы даете малышу установку на запоминание. «Сейчас мы будем учить это стихотворение наизусть. Ты будешь запоминать, а я - тебе помогать». Если вы хорошо рисуете, то можете построчно читать стихотворение и на глазах ребенка изображать то, о чем говорится, отделяя на рисунке каждую строчку-картинку вертикальной чертой. Ваши изобразительные способности, в общем-то, не так уж и важны. Опыт показывает, что ребенка устраивает даже самое схематичное изображение содержания, и на продуктивность запоминания ваши каляки-маляки особенно не влияют. Главное - принцип. Затем, по вашему «картинному плану» чадо несколько раз воспроизводит стихотворение. Через некоторое время опора убирается. Можно конечно использовать и готовые картинки. Но довольно трудно подобрать их так, чтобы они построчно соответствовали содержанию.

Двигательный

Опять же, после проведения предварительной работы, вы даете ребенку установку на запоминание. Затем предлагаете ему взять большую толстую нитку и «смотать из стихотворения клубочек». Вместе с ним, ритмично, мы как бы «наматываем» строчку за строчкой на «катушку» в нашей голове. Намотали? А теперь рассказываем снова и разматываем, а потом снова наматываем. Затем мы прячем ручки вместе с клубочком за спинку и «наматываем понарошку». Тут основной принцип в том, что ребенку-кинестетику (то есть такому, которому нужно не только посмотреть, но и потрогать), мы даем необходимую для запоминания опору - подкрепляем запоминание двигательным актом. Как вариант этого метода вы можете предложить малышу класть в блюдо шарики. Строчка-шарик, а затем вынимать по одному и снова класть. Или нанизывать пирамидку, бусы.

Слуховой

Это самый распространенный метод. Его обычно используют в детских садах. Вы говорите ребенку, что сейчас вместе будете учить стихотворение наизусть. Пусть он включит в головке магнитофончик, который будет записывать, а потом воспроизводить стихотворение. Сначала он послушает вас. Потом вы повторите этот отрывок вместе. Потом он один повторит, а за ним снова вы. Здесь обязательно нужно обратить внимание на то, что в данном методе вы опираетесь не на строчку, как в двух предыдущих, а на сочетание двух или четырех строк объединенных рифмой. Идет слухоречевая опора на рифму. Этот метод является оптимальным для детей с одноименным ведущим типом памяти. Таким ребятам два вышеописанных способа заучивания не только не помогают, но порой даже мешают запоминать стихотворение. Так, разучивается каждый куплет, а потом читается все стихотворение целиком.

Логический

Не у многих дошколят ведущая - логическая память, но есть и такие. Для них предлагается следующий метод. После предварительной работы, вы читаете первые строки произведения, а потом останавливаетесь и предлагаете малышу своими словами рассказать, что было дальше, как он запомнил. С того места, на котором он остановился, снова читаете строку произведения, а потом снова предлагаете рассказать, что было дальше. Вы побуждаете ребенка опираться на смысловые связи. Во второй раз, после вашего прочтения четверостишия, пусть он вспомнит, как точно автор говорит, какими словами, об этом явлении или событии.

 

ДОМАШНЯЯ УЧЕБНАЯ РАБОТА МЛАДШЕГО ШКОЛЬНИКА

(тезисы для родителей)

Как правильно организовать учебную работу дома?

1. Нужно помочь ребенку составить правильный распорядок работы, выделить место для занятий, определить благоприятную последовательность выполнения заданий.

2. Нужно воспитать у него стойкий навык браться за выполнение заданий вопреки желанию погулять или поиграть с друзьями, сформировать умение быстро начинать работу, выполнять ее, не отвлекаясь, и в надлежащем темпе.

3. Нужно проанализировать, как именно ученик выполняет задания. Ведь сидеть за столом — не означает работать. Может оказаться, что у него отсутствует нужная запись в дневнике, и необходимо звонить по телефону другу, или выясняется, что нет на месте необходимого учебника; или замучила жажда и нужно сходить попить; или хочется дослушать разговор взрослых в соседней комнате; или...; или...; и, наконец-то, выясняется, что из трех часов, проведенных за столом, на выполнение заданий ученик израсходовал 1 ч 30 мин, сколько, собственно, и предполагается для выполнения домашних заданий третьеклассниками.

Что можно посоветовать родителям, если их ребенок не может «усидеть», выполняя домашние задания?

Воспитание привычки к систематической работе начинается с установления четкого распорядка занятий, без этого нельзя достичь успехов в обучении. Распорядок дня не должен изменяться в зависимости от количества уроков, от того, что по телевизору транслируется интересный фильм или от того, что дом посетили гости.

ТИШИНА — САМЫЙ ЛУЧШИЙ ЗВУКОВОЙ ФОН ДЛЯ УМСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Кое-кто из детей выполняет задания на кухне, пока мама готовит ужин, одновременно контролируя учебный процесс. На сковородке жарятся котлеты, шумит вода, помигивает-работает микроволновая печь. А мама искренне удивляется: в кого удался такой невнимательный ребенок? А ребенок просто устал и не может сосредоточиться на упражнении или задаче.
Начинать выполнение домашних заданий лучше всего через 1-1,5 часа после возвращения из школы, чтобы успеть отдохнуть от школьных занятий. Если ребенок посещает кружки, секции, то начинать выполнение домашних заданий можно и позже. Но в любом случае нельзя откладывать это на вечер.
В идеале ребенок должен выполнять домашние задания самостоятельно. Если ученик приступает к работе сразу, ему целесообразно сначала выполнять сложные задания и постепенно переходить к более простым. После 25 минут работы нужно сделать перерыв на 5—10 минут. И главное — сохраняйте тактичность и не забывайте хвалить Вашего ребенка!


ПАМЯТКА «ВЫПОЛНЯЕМ ДОМАШНИЕ ЗАДАНИЯ»

1) Начинайте выполнение заданий каждый раз в одно и то же время.
2) Выключите радио, телевизор. В комнате, где вы работаете, должно быть тихо.
3) Выясните расписание уроков на завтра. Проверьте, все ли задания записаны в дневнике.
4) Уберите со стола все лишнее.

ПАМЯТКА «КАК ПРИУЧИТЬ РЕБЕНКА К САМОСТОЯТЕЛЬНОСТИ ВО ВРЕМЯ ВЫПОЛНЕНИЯ ДОМАШНИХ ЗАДАНИЙ»

- Начните с предмета, который легче дается Вашему ребенку, и не отвечайте ни на один из вопросов, заданных Вам, пока задание не будет выполнено до конца.

- Посмотрите, есть ли неточности, предложите ребенку самому их выявить. Старайтесь избегать слова «ошибка». Не высмеивайте ошибки своих детей.
 

Математика. Таблицу умножения повесьте над рабочим столом, в уголке отдыха и учите по ней и умножать, и делить одновременно. Опережайте школу, учите всю таблицу. Задачи учите читать и представлять то, о чем речь идет.

Чтение. Один раз ребенок читает сам. Потом пересказывает Вам прочитанное. Если пересказ определенного отрывка текста неточен, пусть перечитает еще раз. Обязательно читайте с ребенком книги вслух, поочередно, а по возможности, по ролям.

Украинский язык. Если у ребенка возникли трудности, выполните с ним задание устно, но не пишите в учебнике ни букв, ни слов. Во время письменного выполнения ребенок еще раз все вспомнит. Выйдите из комнаты, пока он не выполнит задание. Не стойте за спиной.

Я и Украина. Приучайте учиться не только по учебнику. Выписывайте журналы, покупайте дополнительную литературу, пользуйтесь и учите ребенка пользоваться справочной литературой. Из периодических изданий делайте вырезки, подборки по темам собирайте в папках. Это понадобится в последующие годы обучения.

Проблеми ліворуких дітей

Є кілька причин для виникнення ліворукості. Одна з них - генетична. Дослідження показали, що існує ген праворуких. Тоді ліворукість можна розглядати як випадковий варіант.
Ще однією причиною може виявитися патологічний розвиток мозку або неправильний ембріональний розвиток. Кількість ліворуких дітей збільшується. І це не випадково. За статистикою 70% пологів у нашій країні проходить з різними ускладненнями. І як наслідок - кількість дітей з різними відхиленнями в розвитку росте! Хлопчиків-лівші на 15% більше, ніж дівчаток.
Практично кожен вчитель початкової школи стикався з труднощами в навчанні ліворуких дітей все робити правою рукою - і проблема вирішиться сама собою. При цьому кожен вчитель вирішував проблему перенавчання, як вважав за потрібне. Деякі прив'язували ліву руку дитини або надягали на неї рукавичку ... Хтось просто знижував оцінку.
Батьки, у свою чергу, бажаючи перевчити дитину, залякували його: «Ти будеш погано вчитися!», «Над тобою всі будуть сміятися!». Дорослі не замислювалися над тим, як це позначиться на здоров'ї дитини. А численні дослідження показали, що переучування є стимулом для розвитку багатьох неврозів. При переучуванні порушується баланс взаємодії півкуль головного мозку.
Намагаючись переучувати лівшу, дорослі планомірно порушували умови для успішного навчання. Але, крім проблем з навчанням, у переученного лівші можуть бути серйозні порушення психічного здоров'я. У нього нерідко виникають неврози нав'язливих станів, особливо якщо батьки надмірно тривожно відносяться до його особливості і вважають, що вона може стати причиною багатьох життєвих невдач. Часто батьки розцінюють бажання дитини все робити лівою рукою як упертість і непослух.
Астенічний невроз може виявлятися в підвищеної стомлюваності і виснаженні, у різкому зниженні працездатності. Переучені лівші активно працюють на перших двох уроках, а на наступних учителеві вже складно привернути їхню увагу. Після уроків такі діти стають апатичними і млявими, часто скаржаться на втому. Виконання письмових домашніх робіт викликає у них особливі труднощі. Повторне переписування не дає позитивних результатів.
Деякі дослідники відзначають різний перебіг неврозів у хлопчиків і дівчаток. Так, для дівчаток характерні знижений фон настрою, млявість, плаксивість. А хлопчики виявляють велику рухову розгальмуванність і непосидючість.
Адаптація до школи у переученних лівшей проходить значно складніше і розтягується на більший період часу. Один цей факт сам по собі може стати стимулом для розвитку неврозу. Для ліворуких дітей характерні і так звані «шкільні страхи». Це страхи перед невдачами, невдоволенням вчителів, перед зауваженнями з їхнього боку. Лівші боятися письмових робіт, і цей страх стає постійним супутником їх шкільного життя.
Якщо немає нових стресів, страхи можуть з часом зникнути. Але можуть розвитися інші симптоми: головні болі, плаксивість, погіршення сну і апетиту.
Вчителі, які займаються навчанням лівші, повинні дотримуватися певних правил:
1. Повільність лівшей не повинна бути приводом для докорів. Не слід також квапити лівшу, тому що при цьому він зробить більше помилок або зупинитися зовсім.
2. Спокійна і доброзичлива обстановка під час занять є основою успіху при навчанні ліворуких. Не треба робити різких зауважень, лівша може впасти в стан стресу. І тоді ви вже не дочекаєтеся від нього позитивних результатів.
3. Новий матеріал слід ретельно структурувати. Так як лівша сприймає все строго послідовно, незначний пропуск в поясненні може бути значущим для такої дитини. Тому покрокова інструкція сильно полегшить лівші виконання завдання.

На жаль, багато психологів сьогодні вільно поводяться з термінологією. У дитини ще не сформовані півкулі, а йому вже навішують ярлик «ліворукий». Думка, що одна півкуля більш активно, ніж інша, помилкова. Обидві півкулі однаково активні. І велика помилка - створення спеціальних програм для ліво-та правопівсферних дітей. Вибудовування навчальних програм у залежності від особливостей мозку - вульгаризація складних фізіологічних процесів. Різниця право-і ліворуких дітей не в активності одного чи іншого півкулі, а в особливості взаємодії цих півкуль.
Батьки або вчителі, які приступають до навчання дитини, повинні визначити його провідну руку. У 5-6 років дитина вчитися писати, і дуже важливо, щоб вона починала це робити провідною рукою. Є багато тестів для визначення ліворукості. Треба попросити дитини зробити декілька побутових дій і подивитися, якою рукою вона буде це робити: поливати квіти, чистити зуби, діставати книги з полиці ... Бажана рука використовується в малюванні. Якщо дитина все робить лівою рукою і рухи її легкі й точні - він лівша. Найпростіші тести - при аплодірованіі у правшів більш активна права рука. При переплетенні пальців рук у правшів зверху лягає великий палець правої руки, у лівші - лівої.
На думку французької дослідниці Озьянс, для точного визначення ведучої руки треба виконати не менше 15-20 завдань.
1. Загвинтити кришку у пляшки.
2. Запалити сірники.
3. Розрізати папір ножицями.
4. Нанизати намистинки.
5. Почистити взуття щіткою.
6. Намотати нитку на котушку.
7. Перелити воду з однієї посудини в іншу.
8. Відгвинтити гайку.
9. Потрапити голкою в невелику крапку.
10. Скласти дрібні деталі (гудзики, намистинки) у вузький циліндр.
11. Розкласти картки.
12. Проколоти дірочки.
13. Стерти гумкою намальоване.
14. Протягнути нитку в голку.
15. Стряхнути з себе пил.
16. Капнути з піпетки в вузьке горло пляшки.
17. Дістати намистинку ложкою зі склянки.
18. Подзвонити дзвіночком.
19. Закрити або відкрити блискавку.
20. Взяти склянку, щоб випити кілька ковтків.

Батьки ліворуких часто бояться, що їх дитина буде вчитися гірше за інших дітей. Важливо їх попередити, що проблеми на початку навчання можуть бути як у ліворуких, так і у праворуких дітей. І дуже велику помилку роблять ті батьки, які рано вчать дітей писати. В 4 роки дитина ще не може виконувати певні рухи. Вона звикає неправильно тримати ручку, і в школі вчителеві доводиться докладати чимало зусиль, щоб її перевчити. Якщо ж у вчителя не вистачає терпіння, у дитини залишається поганий почерк, який надалі буде викликати чимало роздратування у педагогів. Але і це ще не все. Неправильно вироблений почерк тягне за собою труднощі звуко-літерного аналізу, труднощі в освоєнні читання. Тому хочеться дати пораду всім батькам, чиї діти починають освоювати письмову мову: не поспішайте! Треба дати можливість мозковим структурам дозріти.

За матеріалами виступу
доктора біологічних наук,
директора Інституту вікової
фізіології РАО
М.М. Безруких
(Здоров'я дітей № 17 2008р)

Правила здорового способу життя


Ці прості правила допоможуть Вам бути завжди у формі і зберегти своє здоров'я

1. Прагни рухатися якомога більше. Рух – це життя!

Частіше ходити пішки: ходьба активізує кровообіг.

Кілька разів за день потягуйтеся всім тілом, напружуючи м'язи спини і ніг.

А якщо у вас немає часу, то здійснюйте піші прогулянки.

2. Для хорошого фізичного стану необхідне правильне, глибоке і спокійне дихання. Старайся частіше провітрювати приміщення, в якому знаходитеся.

Бажано залишати кватирку відкритою на всю ніч: свіже повітря потрібне не лише Вашим легеням але і Вашій шкірі.

3. Приділяйте більше уваги поставі. Втома часто буває наслідком неправильної постави. Сутула спину приводить до того, що легені виявляються затиснутими, скорочується об'єм повітря під час вдиху. Від недоліку кисню м'язи втомлюються набагато швидше.

Звичка низько нахиляти голову до столу під час роботи створює додаткове навантаження на м'язи спини і приводить до головного болю.

4. Боремося з втомою! Сядьте зручніше на стілець, відкиньтеся назад, закрійте очі і розслабте тіло. Посидьте так декілька хвилин. Це допоможе відновити сили.

Якщо Ви повернулися втомленими додому, повернути сили допоможе наступний засіб: ляжте на килимок на підлозі або на жорсткий диван, закрийте очі і розслабте м'язи. Постарайся ні про що не думати і зосередити увагу на м'язах тіла. Уявіть, що вони отримали повний відпочинок. Через п'ять - шість хвилин можете встати.

5. Нормальний сон для людини - 7-8 годин. Якщо Ви спите менше, виникає хронічна втома, яка призводить до зниження настрою і працездатності.

6. Неправильне харчування також може привести до перевтоми. Прагнучи схуднути, багато хто піддає організм хронічному голодуванню. А він мстить "стомленням". Така "дієта" недопустима. Організм повинен отримувати всі необхідні елементи. Тому вибираючи дієту, порадься з лікарем або відносьтеся до цього питання розумно. Наприклад, обмежте кількість солодкого і мучного в Вашому щоденному раціоні. І пийте більше чистої води (не менше літра в день). Вживайте більше їжі, що містить клітковину і цілісні зерна, і менше – їжу, що містить цукор і приготовану з пшеничного борошна. Не забувайте про овочі і фрукти. Готуйте їжу на рослинній олії, зменшите вжиток тваринного жиру.

7. Поганий настрій підсилює втома. А втома буває причиною поганого настрою. Виходить замкнутий круг. Щоб не впадати в такий стан, старайся частіше слухати улюблену веселу музику - це кращі ліки від поганого настрою.

6. Дотримуйте режим дня. Лягайте і вставайте в один той самий час. Це найпростіша порада виглядати красивим, здоровим і відпочилим.

7. Будьте психологічно урівноважені. Не нервуйте, адже нервові клітини не відновлюються. Хоча, говорять, відновлюються, але дуже – дуже повільно. Отже знаходьте скрізь позитивні моменти.

8. Загартовуйте свій організм. Краще всього допомагає контрастний душ – тепла і прохолодна водичка. Не лише корисно, але і допомагає прокинутися.

9. І звичайно не паліть, не зловживайте алкоголем та іншими шкідливими звичками. Адже це основні чинники, які погіршують здоров'я.

8. І найголовніше... Старайтеся, щоб у Вашому житті було більше позитивних емоцій. Дивіться простіше на проблеми і
труднощі. Насолоджуйтеся життям!

Поиск
Дата, время
Архив записей

Copyright MyCorp © 2024